Для того, аби реалізувати чи захистити своє право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, потрібно володіти екологічною інформацією.
Конституція України гарантує кожному право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Про це йдеться, зокрема, в ст. 34 Конституції України. Тобто право на інформацію має кожен, незалежно чи ви фізична особа громадянин України, чи іноземець, чи підприємство, чи громадська організація, чи маєте інший статус.
Але для того, аби отримати потрібну вам інформацію, слід звернутися до належного розпорядника, тобто особи, яка нею володіє. Як правило всі звикли звертатися за отриманням інформації до державних органів. Однак, вони не завжди можуть володіти інформацією, яка вам необхідна, особливо, коли це стосується документів, розроблених проектною організацією на замовлення підприємства.
Мало кому відомо, але підприємства також зобов’язані надавати інформацію в порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Проте існують певні особливості, які вам варто знати, аби отримати інформацію безпосередньо від підприємства.
По-перше: підприємства є розпорядниками інформації в розумінні ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Часто підприємства відмовляють у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що вони не є розпорядниками інформації і на них не поширюється дія ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Така відмова є неправомірною, оскільки відповідно до ч. 2, 4 ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Таким чином підприємство є розпорядником інформації визначеної в ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», зокрема екологічної інформації, та зобов’язане надавати до неї доступ в порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
По-друге: екологічна інформація не може бути обмеженою в доступі.
п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» дозволяє розпоряднику інформації відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом. І саме ця підстава найчастіше використовується підприємствами для відмови у доступі до інформації. Підприємства дійсно мають право захищати свої комерційні права та інтереси обмежуючи доступ до певної інформації, але закон також і визначає категорії інформації, яка не може бути обмежена в доступі. Так відповідно до ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про інформацію», інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про інформацію», інформація про стан довкілля (екологічна інформація) – відомості та/або дані про:
стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
інші відомості та/або дані.
Більш детальне визначення екологічної інформації міститься в Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція). Відповідно до ст. 2 Конвенції, «Екологічна інформація» означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:
а) стан таких складових навколишнього середовища, як повітря і атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об’єкти, біологічне різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими;
б) фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в підпункті а), і аналізі затрат і результатів та інший економічний аналіз і припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища;
с) стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті б);
Таким чином підприємство не може відмовити вам у наданні інформації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», якщо інформація, яку ви запитуєте, стосується впливу підприємства на довкілля.
По-третє: підприємства зобов’язані забезпечувати доступ до інформації лише у тому випадку, якщо ви до них звернулися із запитом.
Доступ до інформації може забезпечуватися двома способами шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації (в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;) – так званий активний спосіб забезпечення доступу до інформації, та шляхом надання інформації за запитами на інформацію – пасивний спосіб забезпечення доступу до інформації.
На підприємства, як розпорядників інформації, вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Тому аби отримати від підприємства інформацію, що вас цікавить, ви повинні надіслати на офіційну адресу підприємства запит про доступ до публічної інформації. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. (ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»)
При цьому запит на інформацію має містити:
1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Важливо дотриматися цих простих вимог, оскільки їх недотримання є підставою для відмови в задоволенні запиту відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Окрім того, аби підвищити свої шанси на отримання інформації від підприємства, та уникнути протиправних відмов з наведених вище підстав, рекомендуємо вам більш ретельно віднестися до підготовки запиту. Зокрема не зайвим буде наголосити в запиті, що на підприємство поширюється дія ЗУ «Про доступ до публічної інформації», обґрунтувати, що запитувана вами інформація є екологічною, та не може бути обмежена в доступі, а також попередити, що в разі неправомірної відмови, ви будете скаржитися в компетентні органи. З таким зразком запиту до підприємства ви можете ознайомитися нижче.
Отже, якщо ваш запит стосується екологічної інформації та складений відповідно до вказаних вище вимог законодавства, підприємство чи фізична особа-підприємець зобов’язані надати вам доступ до такої інформації. Невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування адміністративних санкцій до правопорушників.
Детальніше про оскарження порушення вашого права на інформацію, читайте за посиланням http://epl.org.ua/human-posts/oskarzhennya-vidmovy-u-dostupi-do-publichnoyi-informatsiyi-do-upovnovazhenogo-vru-z-prav-lyudyny/
