Директива направлена на забезпечення контролю захоронення відходів для попередження чи зменшення шкідливих наслідків для довкілля і ризику для здоров’я людини, протистояння глобальному потеплінню шляхом прийняття заходів з метою зменшення утворення метану в захороненнях.
Предмет та сфера застосування
Ця Директива застосовується до будь-якого місця захоронення та визначає низку умов, яким мають відповідати захоронення: розміщення, обладнання, нагляд, контроль, герметичність, а також заходи щодо попередження і захисту від будь-якої загрози довкіллю. Крім цього директива запроваджує процедуру надання спеціального дозволу для усіх видів захоронень відповідно до основних вимог щодо дозволів.
Зі сфери дії цієї Директиви виключається:
– розповсюдження мулу, включаючи мул стічних вод і мул, що збирається при очищенні дна, та подібних речовин на ґрунт з метою його удобрювання або поліпшення,
– використання інертних відходів, які є придатними для реставраційних /відновлювальних робіт, засипки чи для будівництва в місцях захоронення,
– розміщення безпечного мулу, що утворився в результаті очищення дна (земляних робіт) вздовж невеликих водних шляхів звідки він був вийнятий та безпечного мулу у наземні води, включаючи русло та його підґрунтя,
– розміщення незабрудненої землі чи інертних безпечних відходів, які залишаються від розвідки і видобування, оброблення і зберігання мінеральних ресурсів та від розробки кар’єрів.
Встановлення класифікації місць захоронення відходів.
Відповідно до вказаної Директиви місця захоронення відходів класифікуються на такі види:
– для небезпечних відходів;
– для відходів, які не є небезпечними;
– для інертних відходів.
В Україні такої класифікації не встановлено, функціонування та будівництво полігонів визначається Правилами експлуатації полігонів побутових відходів, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 01.12.2010 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1307/18602 та ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування», ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування».
Зменшення видалення на полігони кількості відходів
Директива вимагає прийняття Стратегії для зменшення видалення на полігони відходів, що розкладаються біологічним шляхом та її виконання. Така стратегія повинна включати в себе заходи, спрямовані на досягнення цілей щодо зменшення, конкретні цілі у відсотках з розбивкою за роками. Такими заходами мають бути – повторна переробка відходів, компостування, утворення біогазу або ж відновлення матеріалів/енергії. Ціль спрямована перш за все на боротьбу з глобальним потеплінням та зменшення викидів СО2.
Директива вимагає недопущення захоронення таких видів відходів:
– рідкі відходи;
– відходи, які в умовах захоронення є вибухонебезпечними, їдкими, окислювальними, легкозаймистими або займистими;
– медичні та інші клінічні відходи, що виникають в результаті діяльності медичних та ветеринарних установ та є інфекційними;
– повністю використані шини;
– відходи, які не відповідають критеріям приймання відходів на місця захоронення, визначеним у Додатку ІІ до Директиви.
Вимоги до відходів, які приймаються на захоронення
Директивою зазначено, що держави-члени мають вжити заходів для того, щоб здійснювалось захоронення відходів лише тих, що пройшли обробку. Під обробкою розуміються фізичні, теплові, хімічні чи біологічні процеси, включаючи сортування, що змінюють характеристики відходів, щоб зменшити таким чином її об’єм чи небезпечну природу, включаючи попередню підготовку до використання, утилізації або видалення відходів.
Закон України «Про відходи» передбачає, що з 1 січня 2018 року забороняється захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Водночас, можна констатувати, що за півроку до цієї дати Україна не готова до її впровадження – відсутня інфраструктура поводження з відходами, не впроваджено фінансових механізмів направлених на забезпечення переробки та утилізації відходів, не здійснено будівництво підприємств з утилізації відходів тощо.
Дозвільна система
Для розміщення полігону має бути створена відповідна дозвільна система, яка забезпечить належний контроль з боку держави за їхнім функціонуванням, а також унеможливить зловживання операторів полігонів та забезпечить належний моніторинг за роботою полігону.
Зокрема, визначено перелік вимог до заяви про розміщення полігону:
– дані про заявника, а також про оператора, якщо вони є окремими особами;
– опис та загальна кількість відходів, що підлягає захороненню;
– запропонована ємність захоронення;
– опис місця, включаючи його гідрогеологічні та геологічні характеристики;
– запропоновані методи попередження або зменшення забруднення;
– запропонований план процесу захоронення, моніторингу та контролю;
– запропонований план процедур закриття та наступної обробки місць захоронення;
– данні з оцінки впливу на довкілля;
– данні щодо фінансової безпеки заявника.
Також цікавим положенням є те, що Директива зобов’язує встановити механізм згідно якого перед початком процедури розміщення відходів компетентні органи влади перевіряють місце захоронення для того, щоб пересвідчитися в його відповідності основним умовам дозволу.
Директива встановлює вимоги до дозволу на захоронення. Він повинен містити принаймні таке:
– вид захоронення відходів;
– список визначених типів та загальну кількість(об’єм) відходів, які підлягають захороненню;
– вимоги до підготовки захоронення, проведення захоронення, а також до моніторингу та контролю, включаючи плани дій на випадок надзвичайної ситуації, а також попередні вимоги до закриття та наступної обробки місць захоронення;
– обов’язок заявника звітувати перед компетентними органами щонайменше один раз на рік про типи та кількість захоронених відходів та про результати моніторингу.
Важливою вимогою є встановлення механізму «фінансової гарантії». Такий механізм в країнах ЄС вводиться двома шляхами – в одних країнах практикується відкриття спеціального рахунку оператором, на який кладеться вся сума «фінансової гарантії», в інших країнах така гарантія є складовою тарифу, яка також зараховується на спеціальний рахунок при отриманні оплати послуг із захоронення. Фінансова гарантія вводиться з метою досягнення виконання зобов’язань оператором (належне функціонування полігону, включаючи дії щодо післяексплуатаційного періоду місця захоронення).
Вартість захоронення відходів
Директива приділяє увагу вартості захоронення відходів. В документі зазначено, що держави-члени мають здійснювати заходи для забезпечення того, щоб всі витрати щодо організації та проведенню захоронення, включаючи, наскільки це можливо, вартість фінансової гарантії або її еквіваленту, та оцінена вартість закриття та наступної обробки місць захоронення протягом 30 років покривалась ціною, вказаною оператором за розміщення будь-яких типів відходів в цьому місці.
Ця норма може бути досить складною для України в умовах сьогоднішньої економічної ситуації. Проте, низькі тарифи на захоронення призводять до того, що понад 94% побутових відходів складуються на полігонах, більша частина яких перевантажена, або ж взагалі на несанкціонованих звалищах. В країнах ЄС послуги із захоронення є високовартісними. Наприклад, Австрія – 70 євро/т, Польща – 50 євро/т. Такі тарифи з одного боку стимулюють щодо запобігання утворенню відходів або ж їх переробці, а з іншого – забезпечують належне функціонування діяльності полігону та забезпечення його безпеки та моніторингу, рекультивації.
За інформацією Мінрегіонбуду середній тариф у 2016 році на поводження з побутовими відходами в країні становить близько 65,3 грн./м3, у тому числі за захоронення – 19,45 грн./м3. Середній тариф на поводження з побутовими відходами для населення становить понад 54 грн./м3, у т.ч. за захоронення – понад 16 грн./м3.
Вимоги до існуючих місць захоронення
Директива встановлює вимоги також щодо існуючих місць захоронення. Так, оператори полігонів мають підготувати та подати компетентному органу для їхнього узгодження відповідний план очистки місця захоронення, інформацію щодо професійного та технічного оснащення полігону, контролю та моніторингу за функціонуванням полігону та «фінансової гарантії».
Після подання плану очистки компетентний орган ухвалює рішення щодо продовження функціонування на базі вказаного плану та цієї Директиви. На основі узгодженого плану очистки місця захоронення компетентний орган має санкціонувати необхідні роботи та зазначити перехідний період для виконання плану.
Директивою наголошується, що усі існуючі місця захоронення мають бути приведені у відповідність умовам цієї Директиви, мають бути організовані місця захоронення небезпечних відходів.
Варто зазначити, відповідно до інформації Мінрегіонбуду за 2016 рік 1 459 полігонів та сміттєзвалищ не відповідають нормам екобезпеки, лише на 104 полігонах дотримано вимог державних будівельних норм, з яких лише на 12-ти створено систему вилучення біогазу (у т. ч. 7 мають факельне спалювання звалищного газу, 5 – експлуатуються когенераційні установки), на 48 – запроваджено системи збирання фільтрату (у т. ч. на 28 – знезараження фільтрату).
