Останнім часом в ЗМІ з’являється просто шалений обсяг статей із критикою лісівників стосовно масового проведення незаконних рубок. Насправді, більшість цих статей не відповідає дійсності і 99% рубок лісгоспами проводяться у відповідності до чинного законодавства.
Ліс – це відновлювальний природний ресурс, і навіть високорозвинені країни ЄС та Північної Америки не відмовляються від його використання і проводять масштабні рубки в своїх лісах .
Наприклад, у рейтингу системи Global Forest Watch можна побачити, що відносні обсяги рубок лісу в Україні менші, ніж в багатьох країнах, які ми вважаємо взірцем (Швеція, Ізраїль, Чехія тощо). Тому коли деякі політики та активісти пропонують повністю заборонити рубки лісу по всій Україні, то це свідчить лише про їх популізм та непрофесіоналізм. Лісова галузь приносить сотні мільйонів податків до бюджетів різних рівнів, створює та утримує більше, ніж 50 000 робочих місць.
Відмінним є те, що в розвинених країнах не проводять масових рубок у природоохоронних лісах, окрім, звісно, тих рубок, які спрямовані на відновлення та підтримку природних екосистем і схвалені науковцями.
В Україні, на жаль, ситуація інша. Відсутність державного фінансування лісової галузі примушує навіть чесних працівників нересурсних лісгоспів (тих, де природоохоронні та захисні ліси складають значну частину від загальної площі лісгоспу. Наприклад, лісгоспи біля великих міст та лісгоспи півдня та сходу України) працювати за принципом «хочешь жить – умей вертеться». Бо від кількості зароблених грошей (тобто від кількості вирубаної деревини) прямо пропорційно залежить рівень заробітної плати їх працівників. І тому вони вишукують всі легальні і нелегальні можливості, аби збільшити обсяги вирубаного лісу.
До того ж чинне законодавство при грамотному його знанні та застосуванні дозволяє провести легальну рубку практично на будь-якій ділянці лісу.
Найбільш відомим з таких типів рубок є санітарні. Лісокористувач за погодженням з лісопатологом може оголосити відповідні ділянки лісу «хворими» і провести або вибіркові, або суцільні санітарні рубки. Оцінка наявності хвороб та їх ступеню – річ, в принципі, суб’єктивна і залежіть від фахівця, який оцінює стан насадження. І після проведення рубки вже дуже важко виявити, чи дійсно лісова ділянка потребувала таких радикальних заходів. Ця тема неодноразово була висвітлена в ЗМІ і набула настільки значного розголосу, що КМУ навіть розробив спеціальні зміни нормативного документу, який регулює питання проведення санітарних рубок – «Санітарні правила в лісах України». Ці зміни, за словами чиновників, повинні були б унеможливити зловживання. Щоправда, експерти лісової галузі, навпаки, скептично ставляться до цього документу і не вважають, що він вирішить проблему. Це й не дивно, бо документ було розроблено фактично «на колінах» у максимально стислі терміни.
Варто зазначити, що і в даному випадку більшість повідомлень ЗМІ про «незаконні суцільні санітарні рубки» була неправдивою, бо масове всихання штучних ялинників у Карпатах та сосняків на Поліссі – це реальність, і санітарні рубки, зокрема і суцільні, в них необхідні. Але регулярно було фіксовано і випадки, коли хвороба лісу була ,м’яко кажучи, перебільшена. Одним з таких випадків є суцільна санітарна рубко у дубово-вільхових лісах заказника «Зубр» на Волині
Суцільна санітарна рубка в заказнику «Зубр»
Санітарні рубки – це лише частина рубок формування і оздоровлення лісів (тобто рубок, направлених в першу чергу на покращення якості лісу, а не на заготівлю деревини). Є й інші, їх повний перелік можна прочитати у відповідній постанові КМУ «Про поліпшення якісного складу лісів». І їх теж можна застосовувати для проведення масових рубок в природоохоронних лісах.
Як це працює, розглянемо на прикладі одного з лісгоспів – ДП «Львівське лісове господарство».
Згідно з офіційним сайтом лісгоспу його площа займає 22327 га, з них вкриті лісовою рослинністю землі становлять 21704 га, зокрема лісові культури – 6754 га. Тобто переважна більшість лісів лісгоспу – це природні ліси, які не були насаджені людиною, а росли століттями на своєму місці, хоча, звісно, підлягали рубкам та втручанню.
Основними деревними породами на території лісгоспу є бук лісовий (30,3%), дуб звичайний (8%),сосна звичайна (14 %), граб звичайний (7,3 %), береза бородавчата (4,3%). Вікова структура насаджень наступна: молодняки – 8,4 %, середньовікові –66,4%, пристигаючі –14,2%, стиглі та перестійні –11,0%.
Оскільки ліси розташовані безпосередньо біля Львова, то вони мають переважно статус рекреаційно-оздоровчих лісів. А ще в складі лісгоспу знаходиться багато територій природно-заповідного фонду, зокрема лісові заказники Чортова Скеля (353 га), Винниківський (848 га), Львівський (523 га), Завадівський (3651 га), ландшафтний заказник Липниківський (2194 га).
Метою створення цих заказників було збереження цінних високопродуктивних лісів (дубових, букових) і мальовничих ландшафтів.
Відповідно, Львівський лісгосп не має експлуатаційних лісів і не проводить рубки головного користування (прибуткові рубки, які здійснюються в першу чергу з метою заготівлі деревини).
Окрім того, природні листяні ліси (які складають переважну більшість площі лісгоспу) зазвичай є більш стійкими за хвойні монокультури, і тому аргументувати проведення масових санітарних рубок в цих лісах було б важко. Фактично, суцільну санітарну рубку в таких насадженнях є сенс призначати лише внаслідок стихійних лих (вітровалів, буреломів, пожеж тощо).
Тому Львівський лісгосп практикує масові лісовідновні рубки. Згідно з оприлюдненим планом рубок на 2016 рік внаслідок цих рубок лісгосп планує заготовити 13149 кубометрів деревини (35 % від загального обсягу рубок лісгоспу), згідно з орієнтовним планом на 2017 рік – 7354 кубометрів (36 % від загального обсягу). При цьому суцільні санітарні рубки лісгосп на 2017 рік не планує, а в 2016 не проводив. Проте практикують суцільні рубки реконструкції рідколісся.
Фрагмент плану СОЗ ДП «Львівське лісове господарство» на 2017 рік
Такі рубки проводяться зокрема і в заказниках. Що ж розуміють лісівники під «лісовідновленням»?
Згідно з вищевказаними правилами: «лісовідновні рубки – це комплексні рубки, які поєднують елементи рубок головного користування та рубок догляду для поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів». Проводяться такі рубки в «стиглих та перестійних різновікових багатоярусних деревостанах та деревостанах простої структури для відновлення цінних порід дерев у лісах, у яких не дозволяється проводити рубки головного користування.»
Фактично ж, переважна більшість оглянутих автором ділянок з лісовідновними рубками в межах ДП «Львівське лісове господарство» – це ділянки з гарним листяним лісом корінних порід, з наявністю підросту та другого ярусу. Очевидно, що такі ділянки могли б спокійно існувати і далі без лісовідновних рубок. Старі дерева поступово відмирали б, даючи місце під сонцем молодим. Як це відбувалося протягом століть без втручання людини.
Натомість лісовідновна рубка дозволяє вилучити з ділянки достатню кількість цінної деревини (стиглі та перестійні деревостани – це переважно дерева під 100 років і більше, залежно від породи).
Окрім того, після проведення «лісовідновних» рубок ліс часто розріджується настільки, що стає легкою жертвою вітру чи снігу, і, відповідно, вже далі не може відновлюватися. І потім в ньому проводять або суцільну санітарну, або суцільну лісовідновну, або «реконструкцію рідколісся». І вже немає старого лісу, а на його місці «відновлюються» молоді деревця.
Результат «лісовідновлення» та «реконструкції» у заказнику «Чортові скелі» в межах міста Львів
Особливо цинічним виглядає призначення таких рубок у заказниках у природних листяних лісах, які створені саме для збереження цих цінних листяних лісів.
І якщо санітарні рубки призначаються на основі натурних обстежень лісів, то для проведення лісовідновної рубки достатнім є відповідна вказівка про рубку в матеріалах лісовпорядкування (планового документу, який регламентує роботу лісгоспу і розробляється відповідними фахівцями).
Раніше таке лісовпорядкування було лише базовим і розроблялося раз на 10 років, але воно ведеться «неперервно». Тобто лісгосп має право попросити таксаторів (фахівців з лісовпорядкування) в кінці року переглянути наявні плани і призначити додаткові рубки. Зазвичай, таксатори, звісно, не проти. Саме так були призначені скандальні рубки рідколісся в заказнику «Чортові Скелі» того ж Львівського лісового господарства.
Призначена лісовпорядниками рубка рідколісся в заказнику «Чортові Скелі»
Ще одним доказом того, що лісовідновні рубки є фактично «схемою» є статистика.
Зокрема, Івано-Франківська область у 2015 році провела лісовідновні рубки в обсязі 106 000 кубометрів, а сусідня Закарпатська, яка має схожу структуру лісів – тільки 7 000 кубометрів. А за 1 півріччя 2016 Закарпаття взагалі не проводило лісовідновних рубок, а Івано-Франківські лісівники за 8 місяців 2016 вже встигли провести «лісовідновлення» обсягом більше 70 00 кубів.
Порівняння обсягів лісовідновних рубок по Закарпатському та Івано-Франківському ОУЛМГ за 2015 рік
А низка областей, як наприклад Чернігівська чи Житомирська лісовідновних не проводять взагалі.
Аби далеко не ходити, то навіть на тій же Львівщині інші лісгоспи лісовідновні рубки майже не проводять, як, наприклад, сусідній з Львівським лісгоспом Бібрський.
Зважаючи на те, що для всіх лісгоспів у межах України існує єдина нормативно-правова база призначення рубок, то такі практичні відмінності залежно від лісгоспу або області призводять до думки, що при призначенні того чи іншого виду рубок грає роль не об’єктивна необхідність, а суб’єктивний інтерес лісгоспу.
Варто зазначити, що з точки зору закону «схема» з лісовідновними рубками не є порушенням. Наприклад, у ситуації навколо заказника «Чортові скелі» спільна комісія з фахівців Львівського національного лісотехнічного університету та Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зробила висновок, що навіть природній буковий ліс не може рости без втручання людини та відповідних масштабних рубок.
Матеріали перевірки Львівського ОУЛМГ по заказнику «Чортові скелі»
Але очевидним є те, що такі рубки несумісні з ідею природоохоронних лісів і є фактично неприйнятними.
В Європі вже давно застосовуються принципи наближеного до природи лісівництва, де не проводять суцільні рубки, дерева вилучають вибірково, в межах річного приросту. А масиви одновікових монокультур поступово, за рахунок рубок переформування, перетворюються в наближені до природніх різновікові різнокультурні ліси. В Україні, в тому числі у Львові, є відповідні фахівці, розроблені проекти відповідних правил, проводять тренінги, видають монографії. А деякі господарства вже мають успішний досвід застосування цих підходів на практиці. Тому ніщо не заважає Львівському лісгоспу перейти до таких принципів ведення лісового господарства.
Фрагмент з презентації доцента кафедри екології НТЛУ України Миколи Чернявського на круглому столі «Стале лісівництво як шлях подолання корупції»
Але, як вже було вказано на початку статті, Львівський лісгосп займається такими рубками «не від хорошого життя». Йому треба тримати рівень заробітної плати хоча б на рівні сусідніх лісгоспів, які мають гарні експлуатаційні ліси і можуть не шукати будь-яку легальну можливість призначити санітарні чи лісовідновні рубки.
Тому треба чесно визнати, що природу зберігати безкоштовно, як це було в Радянському Союзі, вже неможливо. І лісгоспи, які не мають експлуатаційних лісів, повинні отримувати хоча б базове фінансування, незалежно від обсягу рубок. Джерелом цього фінансування можуть бути або бюджети (державний чи місцевий), або, наприклад, перерозподіл коштів у межах області від прибуткових лісгоспів. Інакше, які б гарні закони не були прийняті, людина, рівень достатку якої прямо залежить від кількості зрубаної деревини, буде завжди шукати спосіб їх обійти.
Аби схема з лісовідновними рубками не поширилася на всю Україну, варто :
- встановити персональну відповідальність таксаторів за неправильно призначені рубки;
- відмінити неперервне лісовпорядкування як джерело корупції;
- зробити нарешті єдиний документ, який би регламентував проведення всіх видів рубок.
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
Катерина Норенко, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
_______________________________________________________________________________________________________
Проект реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
МФ «Відродження» є однією з найбільших благодійних фундацій в України, заснований фінансистом і філантропом Джорджем Соросом. Місія фонду – розвивати відкрите суспільство в Україні на основі демократичних цінностей.
http://www.irf.ua/
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» – це правозахисна організація, яка з 1994 року відстоює екологічні права, здійснює діяльність в сфері охорони довкілля, підтримання, відновлення та покращення його стану; та надає правову допомогу в захисті інших, насамперед дотичних до екологічних прав людини.
http://www.epl.org.ua/
