Посилання на оригінал документу ТУТ
Нижче подаємо переклад рекомендацій та висновків цього звіту.
РЕЗЮМЕ
Рекомендації
- На даний час, не існує директиви, яка б всебічного регулювала Європейське право щодо видобутку корисних копалин. Публічно-доступний, всебічний та детальний аналіз Європейської регуляторної бази щодо видобутку сланцевого газу та нафти є відсутнім і повинен бути розроблений.
- Чинна регуляторна база ЄС щодо гідророзриву, який є центральним елементом у видобутку сланцевого газу та нафти, має ряд прогалин. Найгірше, що порогова величина для оцінки впливу на навколишнє середовище, яка проводиться щодо діяльності з гідророзривів для видобутку вуглеводневої сировини, встановлена набагато вище будь-якої потенційної виробничої діяльності цього виду і, таким чином, повинна бути значно знижена.
- Повинна бути здійсненна переоцінка сфери застосування рамкової водної директиви із спеціальним фокусом на видобувну діяльність та її можливий вплив на поверхневі води.
- У рамках аналізу життєвого циклу (АЖЦ), ретельний аналіз витрат/вигод може бути інструментом для оцінки загальних вигод для суспільства та громадян. Повинен бути розроблений гармонізований підхід до застосування всього ЄС27, на основі якого, відповідальні органи влади зможуть формулювати їхні оцінки аналізу життєвого циклу і обговорювати їх із громадськістю.
- Повинна бути проведена оцінка з приводу доцільності загальної заборони використання токсичних хімічних речовин для буріння. Щонайменше, всі хімічні речовини, які використовуються у промисловості, повинні бути публічно відкриті, кількість таких дозволених речовин повинна бути обмежена, а за їхнім використанням повинен вестись моніторинг. Статистичні дані щодо об’ємів рідин, які закачуються у пласти, та кількість проектів повинна збиратися на Європейському рівні.
- Повноваження регіональних органів влади повинні бути поширені на прийняття рішень щодо дозволів на проекти, які передбачають гідророзриви. Участь громадськості та оцінка аналізу життєвого циклу повинні бути обов’язковим у прийнятті таких рішень.
- У випадку надання дозволу на проект, спостереження за потоками поверхневих вод та викидами в атмосферне повітря має бути обов’язковим.
- Статистичні дані щодо нещасних випадків та скарг повинні збиратися і аналізуватися на Європейському рівні.
- У зв’язку із комплексним характером можливих ризиків і впливів гідророзривів на навколишнє середовище та здоров’я людини на Європейському рівні повинна бути розроблена нова директива, яка всебічно регулюватиме усі питання у цій галузі.
Вплив на навколишнє природне середовище
Неминучий вплив видобутку сланцевого газу та нафти проявляється у використанні великих площ землі під бурильні майданчики, паркувальні і маневрувальні зони для вантажних автомобілів, обладнання, об’єкти переробки і транспортування газу, а також і під’їзними коліями. Основними можливими негативними впливами є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забруднення підземних вод неконтрольованими газовими та рідинними потоками, що спричинюються їх викидами чи розливами, витік бурильних рідин та неконтрольоване скидання відпрацьованої води. Видобувні рідини містять небезпечні речовини, а відпрацьовані води, на додаток, містять важкі метали та радіоактивні матеріали із родовищ.
Досвід США показує, що стається багато аварій, які спричиняють шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю людини. Задокументовані порушення правових вимог коливаються у межах 1-2 % від всіх об’єктів, які отримали дозволи на проведення бурильних робіт. Велика кількість таких аварій стається через неправильне поводження із обладнанням та протікаюче устаткування. Більше того, на околицях газових свердловин фіксується забруднення підземних вод метаном, яке в крайніх випадках призводить до вибухів житлових будівель, а також забруднення хлоридом калію, яке призводить до засолення питної води. Ступінь впливу підвищується, оскільки поклади сланцевого газу розробляються із високою щільністю, аж до 6 свердловин на квадратний кілометр.
Викиди парникових газів
Процес витоку летючого метану із гідророзривів може мати величезний вплив на баланс парникових газів. Існуючі оцінки дають діапазон від 18 до 23 г. СО2 еквівалентного мегаджоулю від розвідки та видобутку нетрадиційних природних газів. Викиди метану у водоносні горизонти все ще не оцінені. Однак, викиди на окремих об’єктах можуть варіюватися у десятки разів залежно від продуктивності свердловині.
Залежно від деяких факторів, парникові викиди від сланцевого газу відносно його енергетичного запасу є таким ж низькими, як вони від природного газу, що транспортується на довгі дистанції чи такими ж високими, як від вугілля, що проходить повний життєвий цикл від видобутку до згоряння.
Регуляторна база ЄС
Завданням гірничого права є створення загальної регуляторної бази для видобувної діяльності. Метою є сприяння процвітанню виробничому секторі, забезпечення енергопостачання та забезпечення достатнього захисту здоров’я, безпеки та навколишнього середовища. На рівні ЄС немає всеохоплюючої регуляторної бази в сфері видобування.
Втім існує 4 спеціально розроблені директиви, які регулюють видобувну галузь. Крім того, є безліч правил та директив, що не спеціалізуються на врегулюванні видобувних відносин, проте зачіпають видобувну галузь промисловості. Зосереджуючись на нормативних актах, що стосуються навколишнього середовища та здоров’я людини, було визначено 36 найбільш доречних директив із таких галузей права: водне законодавство, захист навколишнього середовища, безпечні умови праці, захист від радіаційного випромінювання, законодавство про відходи, хімічне законодавство і законодавство про нещасні випадки.
У зв’язку із роздрібненістю законодавчих актів, особливі ризики, пов’язані із гідророзривами, не належно покриті. Виявлено 9 основних прогалин:
- Відсутність рамкової директиви, що регулює видобувну діяльність.
- Неналежність порогової величини для оцінки впливу на навколишнє середовище для видобутку природного газу.
- Відсутність обов’язку декларувати шкідливі речовини та матеріали.
- Не вимагається погодження хімічних речовин, які залишаються у землі.
- Відсутній обов’язок щодо використання найкращої доступної технології для діяльності, пов’язаної із гідророзривами.
- Вимоги до очищення відпрацьованих вод є недостатньо чітко сформульовані, а спроможності об’єктів із очистки відпрацьованих вод будуть недостатніми, якщо буде прийнята заборона закачування і захоронення відпрацьованих вод під землею.
- Недостатня участь громадськості у процесі прийняття рішень на регіональному рівні;
- Недостатня ефективність рамкової директиви щодо водного регулювання.
- Проведення оцінки життєвого циклу не є обов’язковим.
Наявність ресурсів сланцевого газу та їхня роль для низьковуглецевої економіки
Потенціал наявних нетрадиційних газів повинен розглядатися в контексті видобутку традиційного газу:
- європейське виробництво газу зазнало стрімкого зниження за декілька років і прогнозується спад ще на 30, а може й більше відсотків до 2035 р.;
- до 2035р. очікується підвищення європейського попиту на газ;
- імпорт природного газу неминуче зросте, якщо ці тенденції стануть реальністю;
- немає жодних гарантій, що додатковий імпорт порядку 100 мільярдів кубометрів на рік, що вимагається, може бути реалізовано.
Ресурси нетрадиційного газу в Європі є надто незначними, щоб мати серйозний вплив на ці тенденції. Більше того, типові технології видобутку зможуть забезпечити розробку лише деякої частини цих ресурсів. Крім того, викиди парникових газів від постачання нетрадиційних газів є набагато більшими, ніж від поставки традиційних. Екологічні обов’язки також підвищать вартість проектів і значно сповільнять їхнє впровадження. Це іще більше знизить потенційний вплив цих ресурсів на загальну картину.
Дуже ймовірно, що інвестування у проекти сланцевого газу будуть мати короткостроковий вплив на поставку газу, яка буде контрпродуктивною, так як створить уявлення забезпечення газом у час, коли сигнал до споживачів має бути – знижувати цю залежність шляхом економії, методами підвищення ефективності та заміною.
Висновки
У час, коли стабільність є ключем до майбутнього, постає питання чи введення хімічних токсичних речовин під землею повинно бути дозволено чи, навпаки, – заборонено, оскільки така практика обмежить або виключить будь-яке пізніше використання забрудненого шару (наприклад, для геотермічних цілей), так як довготермінові ефекти впливу такої діяльності не досліджені. У діючих ділянках видобутку сланцевого газу на кожен 1 квадратний метр породи закачується приблизно 0,1 – 0,5 літрів хімікатів.
Сьогоднішні пріоритети розробки і видобутку нафти і газу повинні бути переоцінені з огляду на той факт, що ризики і тягар негативного впливу на навколишнє середовище не компенсуються відповідними потенційними перевагами, оскільки показники виробництва такого газу є дуже низькими.