Актуальним та активно обговорюваним питанням на даний час є будівництво малих ГЕС, зокрема у карпатських регіонах – Закарпатській (до 330 споруд), Івано-Франківській (50-150), Львівській (до 20) областях. Зведення ГЕС не є новим явищем для України, адже існувало воно ще у 50-60 роках 20 століття. Втім досьогодні збереглося 48 малих гідроелектростанцій, більшість яких вимагає реконструкції. Серед них, наприклад, Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Ладижинська та інші. Технічний стан діючих ГЕС відзначається повністю зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним і електротехнічним устаткуванням; наявністю несправностей у спорудженнях напірного фронту, що є причиною виникнення аварійних ситуацій; замуленням водоймищ; ростом забору води на неергетичні потреби; розмивами кріплень, тощо. Очевидно, держава не може залагодити наявні проблеми, а, вносячи зміни до Закону України «Про електроенергетику», доручаючи Національній комісії регулювання електроенергетики України затвердити Порядок установлення, перегляду та припинення дії «зеленого»[1] тарифу для суб’єктів господарської діяльності, ще більше ускладнює швидке вирішення даного питання. Більше того, створює нові проблеми.
Отож, що позитивного у будівництві більше п’ятисот малих ГЕС у Карпатах?
- Будівництво малих ГЕС допомагає вирішити проблему поліпшення енергопостачання численних споживачів.
- Малі ГЕС, які використовують природні водяні напори, не характеризуються негативним впливом на довкілля.
- За «зеленим» тарифом населення куплятиме енергію по ціні 21, 04 – 36,48 коп./кВт-год.
Тепер детальніше про негативні наслідки такого будівництва.
- Створення перешкод для нересту риб.
- Зменшення кількості, а то і зникнення рідкісних видів риб, занесних до Червоної Книги України чи таких, що перебувають на межі зникнення: струмкова форель, лосось дунайський, харіус європейський та інші мешканці місцевих водоймищ.
- Висихання, пересихання води в річці.
- Засмічення річок, адже захисні решітки, які ставляться для перешкоджання потрапляння у турбіни риби, спиняють рух усього (пластик, дерев’яні уламки, тощо), що несе течія.
- Руйнування дамб при повені, створення небезпеки затоплення при повенях.
- Зіпсуті гірські ландшафти, втрата туристичної привабливості, втрата джерела прибутку для місцевих жителів.
- Можлива зміна русла річки.
- Зміна цільового призначеня земель водного фонду на землі енергетики.
Якщо мінусів набагато більше, чому ж так захопилися одночасним і максимально швидким спорудженням гідролектростанцій приватні підприємці та інші юридичні особи? Напевно тому, що живуть лише для себе і лише сьогодні, а наслідки такої діяльності через десять років, вплив її на навколишнє середовище, у якому доведеться жити їхнім дітям і онукам, не беруть до уваги. Та ще й держава робить такі кроки назустріч, пропонуючи безпрограшний варіант: «Ваше завдання побудувати, а окупиться цей процес за 2-3 роки; більше того до 2030 року ми забезпечуємо вам прибутки, купляючи електроенергію по ціні 88,08 коп./кВт-год., але поспішайте – коефіцієнт “зеленого” тарифу електроенергії, виробленої об’єктами електроенергетики, уведеними в експлуатацію (або суттєво модернізованими) після 2014, 2019 та 2024 років, зменшується відповідно на десять, двадцять та тридцять відсотків від його базової величини!» Бачимо, що держава надає виробникам “зеленої” енергії низку пільг – від податкових пільг до спеціальних тарифів. За Податковим кодексом, виробники звільнені від податку на прибуток до 2020 року, а ввезення профільного обладнання і матеріалів не обкладається ПДВ. Також за Законом України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”, орендна плата за землю для них зменшена на 70%. Хто з «нових» українців, що живуть одним днем, не використає такий шанс?! Крім цього, земля, орендована для будівництва малих ГЕС, все ще залишається у користуванні орендаря, який на такій території може займатися й іншими видами діяльності, які йому до вподоби, адже договори оренди укладаються на максимальні строки – до 50 років.
Якщо звернутися до досвіду будівництва ГЕС за кордоном, то відмінності помітні. Наприклад, у Австрії та інших європейських країнах будівництво ГЕС триває кілька років, а йому передують 5-10 років досліджень, пошуків та розрахунків, щоб максимально вписатися в природні умови, зменшити вплив на довкілля, врахувати всі можливості, щоби звести якнайбільш гармонійну і безпечну для природи та людей ГЕС. Крім цього, гідроелектростанції будуються значно меншими і на значно більших відстанях одна від одної. А останнім часом в Австрії простежується зворотній процес: у приватних власників скуповують малі ГЕС і руйнують з надією, що природа зможе відновитись. Поштовхом до цього став висновок про те, що прибуток насправді досить мізерний, а шкода, що завдається природі, – велика і непоправна. Натомість у нас час на погодження будівництва вимірюється місяцями, негативного впливу на довкілля, як пишуть у висновках, немає, а обладнання розраховане не на ті потреби. Адже захисна сітка або з такими малими отворами, що перед трубами накопичується все сміття, або з такими великими, що разом з рибою все сміття потрапляє у турбіни. І беруться підприємці не за найкращі для довкілля проекти, а лише там, де перепад напруги найбільший, а відповідно й нажива буде максимальною.У наших реаліях обирають не ті місця, де будуть мінімальні ризики та не буде впливу на довкілля; не враховуються критерії природо-територіальних умов, геологічної будови;проекти будівництва ретельно приховуються від громади і тим більше – від громадських організацій, а самі власники і підприємці спілкування зі ЗМІ уникають. Будівництво дамб та загат, відбір значної кількості води в дериваційних ГЕС та те, що потім цю воду скидають під тиском в іншому місці,— все це може призвести до порушення рівноваги й до того, що русло ріки зміниться та почнуться зсувні й ерозійні процеси, які вже сьогодні є однією з найбільших проблем Карпат. І найдивніше, що в державі не лише не намагаються зупинити процес нищення Карпат, але й обіцяють інвесторам платити за отриману таким чином енергію.
Еколого-правові та екологічні організації оголосили про початок всеукраїнської кампанії на захист карпатських річок під гаслом “Не допустити нанесення шкоди природі Карпат будівництвом малих ГЕС! – Збережемо Карпати від малих ГЕС, збережемо малі ГЕС для зеленої енергетики!». Вони не виступають проти будівництва та функціонування малих ГЕС, вони боряться за законні, послідовні та обдумані кроки на шляху до розвитку і використання альтернативної енергії. І роблять вони це не марно. Адже громада того чи іншого населеного пункту має право вплинути на прийняття схожих рішень. І від вас багато чого залежить: чи вдасться горе-бізнесменам нажитися на неповторній красі Карпат і наївності місцевих жителів? Чи насолоджуватимуться наші нащадки тими краєвидами і бистрими гірськими потоками, які поки що існують? Чи збережуться риба, мальок та інші живі організми у таких водоймах? Тому сім раз подумаймо, а потім даваймо згоду на спорудження того, що не потрібно, і в тому місці, де це недоцільно.
Дарина Зубкович,
студентка клінічної програми для студентів-юристів
МБО «Екологія – Право – Людина»
[1] “Зелений” тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише малими гідроелектростанціями) – згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії».