Із офіційних джерел стало відомо про плани побудови в Карпатах 550 малих гідроелектростанцій (ГЕС). Так, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, заплановано 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, – від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків – у Львівській та Чернівецькій областях. Але що буде із природою Карпат після реалізації таких планів?
Місцеві чиновники запевняють громади у величезній користі та вигоді від будівництва малих ГЕС водночас і для місцевого населення, і для країни в цілому. Мовляв, таким чином ми зможемо позбутися енергетичної залежності України, а місцеве населення отримає дешеву електроенергію та нові робочі місця. Скільки тут правди?
Примарний «зелений тариф»
Втім, можливо, будівництво малих ГЕС активізувалося з тієї причини, що державою встановлено «зелений тариф» на відновлювальну електроенергетику, ідея якого полягає у стимулюванні тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. Стимулювання полягає в тому, що така енергія в рази дорожча від «звичайної» електроенергії, тому кіловати «зелено-тарифної» енергії вигідно продавати. Але чи справді таке будівництво буде безпечним для довкілля?
Що пов’язано з будівництвом у Карпатах малих ГЕС?
Більшість запропонованих проектів у Карпатах передбачають будівництво малих ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки забирається в трубу, транспортується трубою вниз на певну відстань (як правило, до кількох кілометрів), а далі скидається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку. Але ми пам’ятаємо, що гірські ріки повноводні, як правило, два рази на рік – після танення снігу і після потужних дощів. А для ГЕС вода потрібна весь час! Тому, коли з ріки забирається вода в інший, маловодний сезон, річка майже зникає! Для укладання труби використовується важка техніка, яка залишає невигойні рани на вразливому гірському ландшафті. Труби, що використовуються спритними «бізнесменами», збираються на території колишніх газорозробок у різних регіонах УкраїниЧасто вони брудні і старі, зафіксовані випадки підвищеного радіаційного фону біля них. Часто решітки в місцях забору води в трубу з великими чарунками, і водні організми потрапляють на лопатки турбін, де перемелюються. Ще варто взяти до уваги, що енергії виробляється не так уже і багато.
Узагальнимо, що може значити для природи, горян і туристів побудова такої ГЕС:
- зміну гідрологічного режиму територій, де на місці річок опиняються труби, включно із загрозою зниження рівня ґрунтових вод, можливе зникнення вони у криницях;
- погіршення туристичної привабливості територій. При цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками (рафтинг), може взагалі зникнути;
- зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
- збільшення вирубування лісів для потреб будівництва, водосховищ та прокладання труб.
- зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення оселищ, неможливість міграції в місця розмноження;
Карпатський регіон – один з ключових туристичних центрів в Україні. Економіка всього регіону суттєво пов’язана з розвитком туристичної галузі. Передусім, туристична привабливість Карпатських гір залежить від збереження їхньої природи ландшафтів, мальовничих краєвидів та можливості спортивного туризму. Рафтинг та інші водні види туризму посідають одну з ключових позицій у туристичній пріоритетності Карпат. Знищивши можливість водного спорту в Карпатах, Україна назавжди підірве туристичну привабливість регіону.
Більше того, у Закарпатській області, відповідно до схеми розміщення малих ГЕС, планується створювати десятки величезних водосховищ прямо над селами! Тому, враховуючи те, що кожного року безліч гірських сіл потерпають від паводків, страшно навіть прогнозувати їхні наслідки у разі прориву греблі.
Вимоги екологічних, еколого-правових та туристичних організацій:
Вибір місця, кількості, способу будівництва малих ГЕС має бути обґрунтований. У першу чергу повинні враховуватись питання захисту природи Карпат та думка громад. «Зелена» енергетика має бути захищена від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.
Тому, враховуючи низку негативних можливих наслідків, що пов’язані з будівництвом малих ГЕС, ми вимагаємо від влади:
- Накласти мораторій на поспішне спорудження малих ГЕС.
- Здійснити розгляд програм спорудження малих ГЕС на рівні всього Карпатського регіону як одного проекту в контексті процедур Стратегічної довкільної (екологічної) оцінки (СДО) та Оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС).
- Переглянути обласні програми розвитку малої гідроенергетики та внести відповідні зміни, враховуючи критерії економічної доцільності та екологічної обґрунтованості їхньої побудови, не допускаючи вилучення для потреб енергетики особливо цінних земель природоохоронного призначення: земель природно-заповідного, водного та лісового фонду, розташування їх поблизу населених пунктів, на заповідних територіях та територіях, де може бути завдана шкода біотичному різноманіттю.
- Встановити жорсткий контроль дотримання норм природоохоронного законодавства при будівництві та експлуатації малих ГЕС.
- Врахувати думку місцевих громад щодо будівництва малих ГЕС.
Сайт громадської кампанії проти малих ГЕС у Карпатах: www.pryroda.in.ua/miniges
