Вперше в історії міжнародного права в розробці, обговоренні і прийнятті Конвенції активну участь брала громадськість – в особі коаліції НУО, яка мала право голосу на всіх переговорах і на IV Пан-Європейській Конференції Міністрів охорони навколишнього середовища в червні 1998 року в Оргусі, де й була прийнята Конвенція “Про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища”.
Конвенція визнала право кожної людини на доступ до екологічної інформації, право зацікавленої громадськості на участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
Конвенція зобов’язує держав-учасниць адекватно, своєчасно і ефективно інформувати зацікавлену громадськість на ранніх стадіях прийняття рішень та забезпечити, “щоб у відповідному рішенні належним чином були відображені результати участі громадськості”(ст.6). В разі порушення права на інформацію або на участь у прийнятті рішень, будь-яка особа має право оскаржити прийняте рішення в суді або іншому неупередженому органі.
Особливу роль у поширенні принципів та положень Конвенції сьогодні відіграють неурядові організації. Слід згадати, зокрема, про ряд досліджень, які проводились і проводяться такими організаціями в європейському регіоні, серед яких є як практичні, так і аналітичні роботи. Юристи ЕПЛбрали участь в розробці багатьох таких видань: Посібник із імплементації Оргуської конвенції, аналіз законодавства країн Центрально-Східної Європи “Двері в Демократію”, Посібник з доступу до правосуддя до Оргуської конвенції та ін.
Саме в межах процесу “Навколишнє середовище для Європи” право людини на сприятливе навколишнє середовище набуло свого реального розвитку та міжнародно-правового закріплення. Важливо, що на європейському континенті, де відбуваються значні зміни і перетворення, екологічні права людини зайняли чільне місце в процесі проведення реформ пан-європейського масштабу, поштовхом до чого було виникнення процесу “Навколишнє середовище для Європи”. Питання реалізації закріплених у вище згаданій Конвенції екологічних прав очевидно й надалі буде наріжним каменем процесу “Навколишнє середовище для Європи.
ЕПЛ намагається на практиці реалізовувати положення Оргуської конвенції, застосовуючи їх для захисту довкілля і прав громадян. ЕПЛ був у центрі програми із сприяння ратифікації конвенції країнами регіону Східної Європи, Азії та Кавказу. Сьогодні, ми беремо участь та організовуємо тренінги із застосування Конвенції.
На першій зустрічі сторін Оргуської конвенції в 2002 р., президент ЕПЛ, проф. Світлана Кравченко, була обрана членом і віце-головою Комітету із дотримання конвенції, який вповноважений розглядати скарги від громадян щодо недотримання положень конвенції їх країнами.
ЕПЛ брала активну участь в розробці протоколу про реєстри викидів та переносу забрудників до Оргуської Конвенції, який був прийнятий у 2003 році на київській конференції Довкілля для Європи. Цей Протокол є надзвичайно важливим інструментом, що надасть громадськості доступ до інформації про викиди та перенос забруднюючих речовин у їх країнах.
