Основний документ, який регулює діяльність установ природно-заповідного фонду України – це Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів та аналогічні документи для природних та біосферних заповідників і регіональних ландшафтних парків (скорочено – Проект організації).
Ці документи розробляються на 10-річний термін та фактично є планом дій з управління тією чи іншою природною територією.
На розробку проектів організації виділяються значні кошти безпосередньо з державного бюджету. Наприклад в 2016 році НВП «Курс» виграв тендери на розробку нової версії проекту організацїі Карпатського біосферного заповідника на суму 946 000 гривень та проекту організації на новоприєднану територію Біличанського лісу в НПП «Голосіївський» на суму 529 000 гривень.
На жаль, висока вартість робіт не завжди означає високу якість виконання. Протягом першої половини 2017 року ЕПЛ проводила аналіз чинних проектів організації і виявила, що вони переважно дуже низької якості.
Зокрема у більшості проаналізованих документів було відмічено :
- Формальний підхід до проведення зонування території, яке проводиться не на основі природної цінності, а на основі існуючих раніше об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій;
- Відсутність конкретних заходів щодо збереження та відтворення окремих видів та оселищ;
- Відсутність рекомендацій щодо боротьби з інвазійними видами та оцінка їх впливу та загроз;
- Формальний підхід до планування рекреаційної діяльності на території установи;
- Низька якість картографічних матеріалів.
Наприклад на фото нижче зображений кінний маршрут з проекту організації НПП «Дермансько-Острозький» (розробник НВП «Курс»). Маршрут не прив’язаний до місцевості і фактично являє собою намальований «для галочки» еліпс на карті великого масштабу. Зрозуміло, що жодного відношення до реальності цей маршрут не має і ніколи реалізований не буде.
«Кінний маршрут» на карті з проекту організації НПП «Дермансько-Острозький»
Іншим прикладом є попереднє зонування з проекту організації НПП «Північне Поділля» (розробник Інститут екології Карпат НАН України), яке було зроблено переважно на основі вже існуючих об’єктів природно-заповідного фонду. Тому, заповідна зона в багатьох випадках примикає впритул до населених пунктів. Також в заповідну зону включена «Свята Гора», на якій знаходиться відомий в регіоні Святогірський чоловічий монастир Положення ризи Діви Марії. Відповідно, в реальності режим заповідної зони не буде дотримуватись, чим нівелюється вимога законодавства щодо недопустимості перебування сторонніх осіб в межах заповідної зони.
Фрагмент попереднього зонування НПП «Північне Поділля»
І хоча, в Мезинському НПП значну частину насаджень складає небезпечний інвазійний вид робінія псевдоакація (акація біла), в проекті організації (розробник Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького) немає жодних рекомендацій щодо її менеджменту.
Фрагмент таксаційного опису Мезинського НПП. Видно ліси з перевагою акації білої (АКБ)
Фактично, значну частину таких документів складають переписані фрагменти з наукових обґрунтувань та «Проектів створення» тієї чи іншої території.
Це призводить до того, що де-факто ці документи не допомагають установі природно-заповідного фонду ефективно вести та планувати свою діяльність. Також виникає питання щодо можливого нецільового використання державних коштів на розробку даних документів.
Згідно Положення «Про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів», попередній варіант Проекту організації з відповідними картографічними та іншими матеріалами надсилається для розгляду та надання пропозицій у встановлений строк заінтересованим сторонам. В реальності, цей процес не є публічним. Також законодавством про природно-заповідний фонд передбачено право громадян, громадських організацій на участь в управлінні, охороні та використанні об’єктів природно-заповідного фонду, в розробці документів, пов’язаних з їхньою діяльністю.
Натомість, в розвинених країнах ЄС та США всі процеси розробки менеджмент-планів є публічними і будь-хто може надати свої пропозиції до даних документів. Наприклад, за адресою https://parkplanning.nps.gov/publicHome.cfm є перелік та тексти всіх документів щодо діяльності національних парків США, які знаходяться в процесі розробки. Більше того, в США в окремих національних парках є окремі менеджент-плани щодо поводження з інвазийними видами рослин!
Фрагмент менеджент-плану по боротьбі з інвазійними видами в Йосемітському національному природному парку (США). По кожному виду рослин поданий перелік дій.
Тому, ЕПЛ звернулось до Міністерства екології та природних ресурсів України з вимогою :
- Надати перелік установ природно-заповідного фонду України, проект організації яких досі не затверджений або застарілий.
- Викласти в публічній доступ на офіційний сайт Мінприроди попередні варіанти всіх проектів організацій, які знаходяться на погодженні в Мінприроди та надати час, не менший ніж два тижні, для подачі пропозицій та зауважень з боку громадськості.
- В подальшому, при розробці та затвердженні проектів організації організовувати публічне обговорення цих документів шляхом оприлюднення на сайті Мінприроди.
ЕПЛ переконана, що така публічність процесу розробки та затвердження проектів організації дозволить покращити якість проектів організації території, посилити контроль за використанням бюджетних коштів та дозволить якісно планувати діяльність установ природно-заповідного фонду України, а відповідно і зберігати природні ресурси!
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
