Утилізація батарейок на ДП «Аргентум»

Довідка щодо діяльності ДП «Аргентум» та реальної технологічної можливості утилізувати батарейки екологічно безпечним способом

ДП «Аргентум», м. Львів, вул. Зелена, 115б
Телефон: (032) 270 – 25 – 96; 241-84-70
Веб-сайт: http//argentum.lvivmarket.net/

Історія функціонування підприємства

Завод існує понад 20 років, і основним напрямком діяльності ДП є переробка вторинної сировини, що містить дорогоцінні та кольорові метали та виробництво продукції на її основі. Переробкою відпрацьованих елементів живлення почав займатися теоретично з 2006 року, а практично – з липня 2011 року, коли Кабінет Міністрів України скасував ліцензування заготівлі хімічних елементів живлення. Безпосередній прийом батарейок на переробку розпочався в листопаді 2011 року.2

ДП «Аргентум» серед екоспільнот має не найкращу славу.

Ще в другій половині 1990-х років ЕПЛ відкрила справу «ДП «Аргентум» у зв’язку з тим, що до нас звернулися мешканці села, що на Львівщині, які скаржилися на діяльність підприємства, зокрема на те, що підприємство спалює фотоплівку чи рентгенівську плівку (із золи вони добували срібло), і у селі стояв їдкий дим через це. Працівники екологічної інспекції при перевірці виявили чимало порушень – і підприємству було дано припис. У нього не було відповідного очисного обладнання – вони просто спалювали плівку.

Технологія

На підприємстві ДП «Аргентум» над темою переробки батарейок разом з Інститутом неорганічної хімії НУ «Львівська політехніка» працюють ще з 2005 року. Проте робота полягала в проведенні ряду лабораторних експериментів із застосуванням різних способів утилізації батарейок, поки не було обрано найбільш оптимального. Як зазначають представники підприємства, технологія базується на лабораторно-промисловій лінії, на якій можна відпрацьовувати і удосконалювати таку технологію.

Процес перероблення на ДП «Аргентум» виглядає так: спочатку батарейки сортують на групи. Нині це поки що роблять вручну. Промислову лінію, за словами Т. Когута, будувати невигідно через дуже малі об’єми переробки — лише декілька десятків кілограм. Далі сортовані батарейки перемелюють, роблять сепарацію (суху чи мокру) матеріалів, які є всередині. І на виході дістають метали — цинк, нікель, літій, хлоридні й марганцеві сполуки. «І все це можна перетворювати на товарну продукцію. Під час перероблення, зауважують у ДП «Аргентум», сміття майже не утворюється. 3

Схематично технологічний цикл утилізації батарейок виглядає так:

Таблиця стану переробки відпрацьованих батарейок і акумуляторів усіх типорозмірів

Кількість вказано в тоннах наростаючим підсумком.

*Переробка виконується лабораторно-промисловивм методом. (Джерело: http://www.batteryrecycling.inf.ua/technology.htm)

Як зазначають представники підприємства: «Сьогодні ж це лише лабораторне виробництво. Станом на середину 2013 року підприємство переробило 100 кілограмів відходів, ще 500 кг чекають на переробку. На випадок валової роботи ми маємо майданчик у Пустомитівському районі у промисловій зоні. Якщо виробництво батарейок розвиватиметься, його перенесуть туди. Та поки що, у кращому разі, ми зможемо збирати 500 кг щомісяця, а це не промислова, а лабораторна переробка.»

Утім усіх батарейок на ДП «Аргентум» переробити наразі не вміють. Зокрема, труднощі виникають із батареями до мобільних телефонів, адже в кожної фірми – свій склад. «Є понад півсотні різновидів батарейок. Ті, яких ми не можемо переробити, будемо складувати – і ставити завдання науковцям, аби шукали методи їх утилізації. Наприклад, літій-іонні батарейки. Так само елементи живлення, які містять ртуть і кадмій. Інші ми переробляємо – це соляні батарейки, кислотні, лужні, що містять цинк і нікель», – каже Тарас Когут.

Відходи переробки батарейок

Що ж до відходів виробництва, то Тарас Когут переконує: їх не буде. Викидів в атмосферу немає жодних, скидів теж, адже кислота, з якою працюють за цією технологією, використовується повторно. А з твердих речовин залишаються хіба що картон, пластик, смола та клеї.4 Втім такі заяви піддаються сумніву екоінспекцією.

Чотири п’ятих зібраного матеріалу (батарейок) – це сольові та лужні елементи. Саме для їхньої переробки орієнтований технологічний процес. Відходи їхньої переробки забиратимуться на металургійні комбінати, які виготовляють спеціальні сталі. Батарейки йтимуть як окислювач. Решта – метал-гідридні, літієві та інші батарейки відсортовуються на зберігання і для паралельних досліджень. Матеріал, який в даний час з технологічних або економічних причин неможливо переробляти, слід складувати з метою недопущення його впливу на середовище і подальшого використання при зміні кон’юнктури.5

Через недостатню відкритість ДП «Аргентум», виникають  питання до екологічності технологічного процесу переробки. Найбільше занепокоєння викликає доля кислот, які використовуються у технологічному процесі – ці речовини є вкрай небезпечними для довкілля.6

Представник ДП «Аргентум» заявляє, що якщо є такі процеси, то використовується сірчана кислота, яка відпрацьовується в реакторі до такого рівня рН, який можна скидати в стічні води. «Але ми їх не скидаємо, а відновлюємо до потрібного рН і використовуємо повторно» – заявив представник підприємства.7

Відкритість та публічність

ДП “Аргентум” задекларував дотримання принципів публічності і розмістив інформацію, пов’язану з ходом реалізації проекту утилізації відпрацьованих батарейок на сайті http://www.battervrecvcling.inf.ua/.

Проте відкритість не завжди є лейтмотивом підприємства, оскільки останній не дає згоду на відвідини установки науковцями, журналістами, часто державні органи не можуть попасти на територію підприємства для проведення перевірки. Жодної фотографії установки не було показано представниками ДП «Аргентум».

В листуванні із представниками громадськості організація відмовляється надати інформацію про технологію утилізації та поводження із відходами такого процесу, про наявність дозволів, погоджень та експертиз. 8 В соцмережах наявна інформація про екскурсію на завод ДП «Аргентум» громадськості, яка відбулася 6.06.13 р. Короткі підсумки по інформації, наданій протягом екскурсії:

• Перед переробкою батарейки сортують. Ті, які не переробляють, наприклад, літієві, залишають на складі. Склад – сухе приміщення. В такому стані вони можуть зберігатися 10 років.
• Після подрібнення посортованих батарейок отримують порошок, що містить в основному метали і графіт, тоді діють сульфатною к-тою, яка розчиняє метали, з цього розчину потім дією лугу метали осаджують (цинк переходить в розчин при надлишку лугу), подальше вилучення і розділення металів проходить електрохімічно. Сам реактор є замкнутий: до технологічного розчину після вилучення металів додають нову сульфатну кислоту і все повторюється, таким чином весь процес відбувається за замкнутим циклом без утворення відходів (за словами п. Когута).
• Застосовують різні технологічні схеми, для вилучення певного елементу. Інші метали нагромаджуються до потрібних обсягів для продажу. п. Когут, зауважував що з батарейки практично все можна переробити працюють над технологіями переробки,
• стосовно ліцензій, зауважили, що в липні 2011 року необхідність ліцензій на таку діяльність, було скасовано.9

З метою з’ясування відкритості та готовності до співпраці даного підприємства, а також наявності всіх необхідних дозволів, ЕПЛ провела своє дослідження та звернулася з інформаційним запитом до Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації та Мінприроди щодо наявності у ДП «Аргентум» дозвільних документів. У своїй відповіді Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації чітко зазначив, що станом на 02. 10. 2013 року не видав ДП «Аргентум» жодних дозвільних документів. З відповіддю Департаменту екології та природних ресурсів у Львівській області можна тут.

Мінприроди повідомило, що в Україні взагалі відсутні підприємства, які мають ліцензію на право утилізації несортованих відпрацьованих батарей, відходів і брухту електричних та електронних вузлів, що містять компоненти, такі, як акумуляторні батареї або інші батареї. Мінприроди не видавало ДП «Аргентум» ліцензію на право утилізації несортованих відпрацьованих батарей, відходів і брухту електричних та електронних вузлів, що містять компоненти, такі, як акумуляторні батареї або інші батареї та не володіє інформацією щодо проведення державної екологічної експертизи технології утилізації побутових хімічних джерел струму ДП «Аргентум». З відповіддю Мінприроди можна ознайомитися тут. Окрім того, у Переліку ліцензіатів на провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження із небезпечними відходами на інтернет-сторінці Мінприроди, станом на 15.10.2013 р. ДП «Аргентум» – відсутнє. Тоді виникає питання, чи правомірно ДП «Аргентум» здійснює утилізацію батарейок, порушуючи низку нормативно – правових актів?

ЕПЛ звернулася і до ДП «Аргентум» із запитом щодо надання копій дозвільних документів та інформації щодо процесу і технології утилізації батарейок. Втім, станом на 15.10.2013 року жодної відповіді ЕПЛ не отримала. ЕПЛ звернулася із повторним запитом, в якому роз’яснили ДП «Аргентум» положення чинного законодавства про доступ до публічної, в т.ч. екологічної інформації та про відповідальність за ненадання відповіді на запит. Із відповіддю на повторний запит можна ознайомитися тут.

Саме через закритість підприємства у громадськості та державних органів виникають сумніви щодо наявності екологічно безпечної технології утилізації батарейок, щодо законності діяльності підприємства і його технологічної можливості утилізувати батарейки в промислових масштабах, а також можливої шкоди довкіллю від зберігання батарейок та відходів їх утилізації на території підприємства.

Дозволи, взаємодія із органами влади, контролюючими органами

Держуправління не володіє даними про діяльність, яку провадить ДП “Аргентум”. Із документів, які подають власники відходів, відомо, що “Аргентум” має лише ліцензію Мінфіну України на збирання, первинну обробку відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння. 10

В екологічній інспекції Львівщини поінформували про попередні порушення цього підприємства: «Встановлено, що підприємство (ДП “Аргентум”) здійснює діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відсутні документи про передачу відпрацьованих кислот іншим власникам, не надано інформації про заготівлю і тип сировини, яку використовують для здійснення діяльності… У 2010 році держінспекторів не допустили до проведення позапланової перевірки». 11

З 2011 року після звернень громадськості до екологічної інспекції та санстанції з проханням провести перевірку діяльності підприємства, СЕС вказала, що їх двічі не впустили на перевірку на територію підприємства.12

Для здійснення діяльності щодо утилізації батарейок підприємству слід розробити проект такої установки, включаючи оцінку впливу на навколишнє середовище, отримати позитивні висновки державної екологічної та санітарно-епідеміологічної експертиз, ліміти на відходи. Також, відповідно до Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 554, для здійснення такого виду діяльності, як утилізація батарейок, необхідно мати низку дозвільних документів, зокрема, ліцензію на право провадження господарської діяльності із утилізації відпрацьованих несортованих батарей, відходів і брухту електричних та електронних вузлів, що містять компоненти, такі, як акумуляторні батареї або інші батареї, включені до Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13. 07. 2000 р., висновок державної екологічної експертизи технології утилізації побутових хімічних джерел струму, паспорт відходів, погодження лімітів на утворення та розміщення відходів. Станом на 16.12.2013 року таких документів підприємство не має.

Утилізація батарейок в Європі

В Європі насправді є лише 2 заводи, які мають потужності переробляти батарейки. Один із них — у Німеччині, другий — у Франції.

Висновки:

• Із наявної інформації можна вказати, що підприємство не має промислової лінії для переробки (утилізації) батарейок в значних обсягах. Утилізувати літієві батарейки підприємство не може взагалі.
• У підприємства відсутні необхідні дозволи, висновки експертиз на діяльність, пов’язану із утилізацією батарейок. Таким чином у разі утилізації в промислових обсягах діяльність підприємства не можна буде назвати правомірною.
• В останні місяці спостерігається готовність до вирішення проблем утилізації батарейок в масштабі України, бажання налагодити державну систему збору, доставки використаних батарейок. Але вона має мати правове та технологічне підґрунтя.

Підготовлено:
О. Мелень-Забрамна
керівник юридичного відділу ЕПЛ,

О. Кравченко, виконавчий директор ЕПЛ

Н. Проць, юрисконсульт ЕПЛ
Тел.: 032 2257682
Email: office@epl.org.ua

2 biggggidea.com/practices/787/
3 www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/velika-bida-vid-malenkoyi-batareyki
4 zik.ua/ua/news/2012/02/16/334214
5 УТИЛІЗАЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ПОБУТОВИХ МАЛИХ ХІМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ СТРУМУ, Тарас Когут, Державне підприємство «Аргентум». Матеріали форуму, Львів, 2013.
6 www.civicua.org/news/view.html
7 Там само.
8 gurt.org.ua/news/recent/16871/
9 vk.com/topic
10 zik.ua/ua/news/2012/02/16/334214
11  Там само.

12 Там само.