3 та 11 вересня екологи та волонтери ЕПЛ провели обстеження комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство» (ЛПГ)
Екологів занепокоїли плани СОЗ (санітарно-оздоровчих заходів ) на 2016 рік, згідно з якими в 2016 підприємство планує заготовити 110465 кубометрів деревини внаслідок вибіркових санітарних рубок на площі 4633 га та 14423 кубометрів внаслідок суцільних санітарних рубок на площі 57.7 га . Загальна площа лісового фонду Дарницького ЛПГ – 16228 га. Тобто, майже кожна третя ділянку лісу в Дарницькому ЛПГ, згідно документів, є хворою та потребує спеціальних лісозахисних заходів.
Для прикладу, в 2015 році всі підприємства багатої на ліси сусідньої Чернігівщини заготовили внаслідок санітарних рубок лісу 291451 кубометрів деревини на площі 8455 га. Тобто в цілій області хворого лісу лише в 3 рази більше, ніж в одному з київських лісів.
Не викликає довіри і причина проведення рубок , вказана в плані СОЗ . Для абсолютної більшості ділянок вказана одна велика комплексна причина, яка здається включає «все на світі» : «поодиноке та куртинне всихання дерев внаслідок послаблення деревостанів сніго- та вітроломами, дефіцитом вологи в літньо-осінній період, пошкодження низовими пожежами та зростаючим антропогенним навантаженням».
Варто зауважити, що на офіційному сайті Дарницького ЛПГ відсутня будь-яка суттєва інформація щодо діяльності підприємства (плани рубок, плани відводів, фінансово-економічна звітність, квартальна карта тощо). Хоча підприємства в сфері управління Державного агентства лісових ресурсів останніми часом, демонструючи відкритість для громадськості, викладають таку інформацію на своїх офіційних інтернет-ресурсах.
Всі ліси Дарницького ЛПГ розташовані в межах м. Київ та відносяться до так званих «рекреаційно-оздоровчих лісів в межах населених пунктів». У цій категорії лісів заборонені експлуатаційні рубки головного користування і вони виконують , згідно чинного законодавства, рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення.
Саме завдяки такому статусу лісівники минулих поколінь зберегли для киян цей старий ліс, де часто зустрічаються сосни віком 150-180 років, а окремі дерева мають по 200 та більше років. Це є яскравим прикладом, що при правильному веденні лісового господарства, старий ліс можна зберегти не тільки в межах об’єктів ПЗФ, а лісові природоохоронні категорії (згідно «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок) можуть теж бути ефективними.
Варто зауважити, що не всі ліси в межах господарства є природного та напівприроднього походження. Частина лісів була насаджена після Другої світової сійни на місцях полів та пісків. А в довоєнний період на частині території велось інтенсивне лісове господарство, в тому числі і з суцільними рубками та посадками лісових культур, що добре видно на топографічній карті 1940 року.
Звісно, двох днів та 45 пройдених кілометрів за відсутності доступу до матеріалів відводів недостатньо для повноцінного обстеження території та остаточних висновків, але окремі висновки екологи та волонтери ЕПЛ вже зробили :
- Підстав для масових за обсягами СОЗ не виявлено :
- територія дійсно сильно постраждала від низових пожеж, але не до припинення росту та всихання дерев;
- масових вітровалів не виявлено;
- всихання дійсно є, але в менших масштаба, ніж в штучних соснових монокультурах на території інших підприємств;
- надмірне антропогенне навантаження зафіксовано в першу чергу на прилеглих до населених пунктів територіях та в монокультурах сосни. На окремих ділянках густий підлісок в принципі унеможливлює присутність людини, окрім як по просікам та лісовим дорогам.
- Окремі ділянки (особливо в штучних монокультурах) дійсно потребують проведення суцільних та вибіркових рубок.
- Вибіркові санітарні рубки проводяться з порушеннями. І якщо безпосередньо біля станції метро «Червоний Хутір» дерева вимічені під вибіркову рубки згідно з усім правилами (клеймо «на лапі», відповідні засічкі на стовбурах, під рубку заплановані дійсно лише всохлі дерева), то в глибині лісового масиву були зафіксовані на різних ділянках пні без жодних клейм, хоча стовпчик який визначає межу рубки наявний. Відповідно є всі підстави ідентифікувати таку рубку як самовільну, хоча тут скоріше йде мова про недбалість лісівників.
- Під час проведення посадки лісових культур дарницькі лісівники висаджують, окрім сосни, культури червоного дуба. Червоний дуб (американський дуб) є чужорідною для України рослиною. Усталеною європейською практикою є боротьба з такими рослинами. І якщо для лісогосподарських підприємств, які спрямовані в першу чергу на вирощування лісу з метою прибутку, такі заходи є умовно виправданими, то для лісопаркових господарств жодних логічних виправдань в цьому випадку немає.
Варто відмітити ситуацію навколо лісового заказнику місцевого значення «Біла Діброва». Незважаючи на те, що створений він аж в 1978 році і знаходиться в адміністративних межах м. Київ, у відкритому доступі досі немає документів, які б визначали його режим, а на місцевості – аншлагів та інформаційних знаків. На його території біля дороги знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище.
Окремої уваги варте проведення вибіркових рубок стиглих та перестиглих дерев сосни в лісах природного та напівприродного походження. На жаль, згідно чинного законодавства у більшості випадків лісівники мають всі законні підстави для їхньої вирубки. А на ділянках , які активно використовуються для відпочинку населення, та біля просік і лісових доріг, такі заходи, на жаль, є критично необхідними з міркувань безпеки відвідувачів лісу.
Але необхідність проведення таких вибіркових рубок всередині лісових кварталів є сумнівною. Всихання і подальший відпад таких дерев не створює загрози для відвідувачів, сосново-дубові ліси є для данної місцевості та ґрунтів типовими, стійкими до шкідників і можуть існувати без втручання людини. А проведення вибіркових рубок призводить не тільки до пошкодження підросту та сусідніх дерев при рубці та трельовці, але й до зниження повноти насадження та погіршення його стійкості. Такі розріджені ділянки стають «легкою здобиччю» вітру і в подальшому можуть бути відведені під суцільні санітарні рубки.
І якщо для більшості підприємств лісової галузі України такі рубки можуть бути виправдані економічними причинами (забезпечення дровами населення, необхідність виплати заробітної плати, необхідність отримання коштів для охорони та захисту лісів тощо) то, місто Київ в змозі забезпечити достойне фінансування дарницьким лісівникам.
ЕПЛ продовжить досліджувати ситуацію щодо ведення лісового господарства в Дарницькому ЛПГ та планує подальші публікації на цю тему
Контакти :
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; petro.testov@gmail.com
Катерина Полянська, волонтер ЕПЛ
Email: office@epl.org.ua; ktgreentree@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82
P. S. Такі підозріло великі обсяги СОЗ заплановані і по підприємствам Київської області? зокрема по ДП «Київський лісгосп» (більше 100 000 кубів), ДП «Вищедубечанський лісгосп» (більше 200 000 кубів), Боярській ЛДС (в районі 100 000 кубів). Ми звернулися за коментарем в Київське ОУЛМГ, надана відповідь буде обов’язково оприлюднена в наступних матеріалах.
