Міжнародною благодійною організацією «Екологія-Право-Людина» опрацьовано законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії України» та правки № 1104, 1106, 1108, які до нього пропонуються щодо віднесення побутових відходів до альтернативних джерел енергії, встановлення для суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію з побутових відходів зеленого тарифу, та повідомляємо таке.
Законопроект у своїй первинній редакції не містив жодних положень щодо надання зеленого тарифу суб’єктам господарювання, які виробляють електроенергію з побутових відходів, що по своїй суті не відповідає національному та європейському законодавству.
Запропонований коефіцієнт зеленого тарифу є не обґрунтований, не зроблено жодних розрахунків щодо пропонованого коефіцієнту, окупності обладнання для виробництва енергії з побутових відходів та для очисного обладнання викидів в атмосферу, підвищення кінцевої ціни електроенергії для споживачів.
У законопроекті не конкретизовано спосіб виробництва електроенергії з побутових відходів.
На виробництво електроенергії з біогазу, що утворюється при мікробіологічному розкладанні органічної складової твердих побутових відходів, згідно національного законодавства вже поширюється зелений тариф.
Якщо виробництво електроенергії вироблятиметься шляхом спалювання твердих побутових відходів, то на таке отримання енергії в Україні не може поширюватися зелений тариф з наступних підстав:
В Україні відсутні підприємства для екологічно безпечного спалювання твердих побутових відходів.
Вітчизняні цементні підприємства, які можуть забезпечити високотемпературне спалювання твердих побутових відходів, не мають необхідних очисних фільтрів для вловлювання забруднюючих речовин. Для екологічно безпечного спалювання твердих побутових відходів необхідна висока температура – понад 1200ºС. Високі температури використовуються у технологічних процесах в Україні для виробництва цементу. Для спалювання ТПВ на цементних заводах, в першу чергу, необхідне попереднє сортування відходів. Відходи можуть прийматися на цементні заводи лише відсортованими, подрібненими. В Україні є три цементні заводи, які використовують екологічно безпечний “сухий спосіб” виробництва цементу: Івано-Франківський, Кам’янець-Подільський та Криворізький. Лише переведення одного Кам’янець-Подільського цементного заводу на сухий спосіб виробництва цементу, що мінімізує викиди забруднюючих речовин у довкілля завдяки новій сучасній системі знепилення рукавними фільтрами, коштувало підприємству понад 300 млн. євро. До прикладу, на сміттєспалювальному заводі у Познані (Польща) встановлено очисне обладнання японської фірми, яке коштує 140 млн. євро.
На цементних заводах обов’язково повинні бути встановлені додаткові фільтри для вловлювання викидів забруднюючих речовин, повинен здійснюватися постійний екологічний моніторинг та контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Прийняття даного законопроекту суперечить Директиві 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення), впровадження якої в Україні було передбачене Угодою про асоціацію з ЄС до 1 листопада 2016 року. Директивою передбачено забезпечення високого рівня захисту довкілля, охорони здоров’я людини та встановлено перелік забруднюючих речовин для обов’язкового контролю забруднення від спалювальних установок. Зокрема, Директивою передбачено, як мінімум два вимірювання важких металів, діоксинів та фуранів на рік. Протягом перших 12 місяців експлуатації повинно здійснюватися одне вимірювання кожні 3 місяці.
Контроль за викидами складних органічних речовин (діоксинів, фуранів, поліароматичних вуглеводнів) на державному рівні не здійснюється.
Окрім вищенаведеного зазначаємо, що 26 січня 2017 року Європейська комісія звернулася до Європейського Парламенту з повідомленням про перегляд діяльності щодо спалювання відходів на користь повторного використання та переробки побутових відходів. У документі зазначено, що Європейською Комісією підтримується лише використання установок анаеробного зброджування біорозкладаних відходів. Також у повідомленні наголошується, що країни Європейського Союзу, підписавши Паризьку угоду, взяли зобов’язання з декарбонізації економіки, тому, в подальшому, можливим є закриття сміттєспалювальних заводів1.
На сьогодні, коли держава не може забезпечити залучення інвестицій для будівництва необхідного очисного обладнання сміттєспалювальних підприємств, не забезпечує ні роздільного сортування відходів, ні їхньої попередньої підготовки, ні санітарного, ні екологічного контролю складних органічних забруднювачів у викидах в атмосферу, немає затвердженої Національної стратегії поводження з відходами, а приватний бізнес не буде вкладати значні кошти в очисне обладнання та намагатиметься зекономити і при цьому отримувати прибутки від зеленого тарифу, вважаємо неприпустимим прийняття законопроекту №4493 «Про ринок електричної енергії України» з правками № 1104, 1106, 1108, які становитимуть загрозу для довкілля та здоров’я людей.
За більш детальною інформацією просимо звертатися:
МБО “Екологія-право-людина”
Алла Войціховська, еколог ЕПЛ
Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ
Тел. 032 2257682
Електронна пошта: epl@mail.lviv.ua