Що ми маємо сьогодні?
- «Бізнес як звичайно» є не прийнятним: підняття температури на 5 градусів Цельсія (9 за Фарингейтом) до 2010 року.
- IV Звітом міжнародних експертів зі зміни клімату встановлено ціль 450 проміль
- Провідні науковці називають ціль 350 проміль
- Ми вже переступили цифру 350 (385) проміль
- Лише міжнародний консенсус може привести до спільних ефективних рішень
План дій Балі
- Основа для переговорів – 2007
- США заперечили цей план, а потім одобрили його
- Сторони додатку 1 повинні узгодити цілі зі скорочення викидів парникових газів
- США відмовилися сприяти переговорам згідно Кіотських домовленостей, доки цього не почнуть робити інші світові економіки
- Китай та Індія не погоджуються іти на поступки, поки розвинуті країни не зроблять цього (40% до 2020 року)
- Але можливим є укладення двосторонньої угоди між США та Китаєм у листопаді 2009 року
Подвійний підхід у новій угоді:
- Нова угода та другий період зобов’язань згідно Кіотським протоколом
- Погодження довготермінових узгоджених дій
Шлях до Копенгагену:
- переговорний текст на 199 сторінках включає основні положенні Плану дій Балі:
- спільне бачення щодо дострокової співпраці
- пом’якшення зміни клімату
- адаптація і фінансування
- передача технологій
Глобальна довгострокова мета зі зменшення викидів повинна базуватися на наукових доводах;
- стабілізація концентрації парникових газів нижче 450 {350} проміль;
- обмежити ріст температури на рівні 2 (1,5) градусів Цельсія (4 градуси по Фаренгейту).
Для імплементації такої мети Сторонам потрібно: зменшити рівень глобальних викидів парникових газів хоча б на 50 {71-85}% до 2050 року у порівняні з 1990 роком.
Але як?
- Розвинуті країни зменшують викиди парникових газів на 20-40% порівняно з 1990 роком до 2020 року та на 75-95% до 2050 року.
- Країни, що розвиваються, на 15-30%, якщо їх підтримають розвинені країни (і 25% від 2000 року до 2050 року), уникають базисної лінії.
Який сценарій є справедливим?
- Якщо всі країни почнуть зменшувати свої викиди парникових газів різко, то таким чином економічний ріст буде призупинено і нерівність у світі між багатими та бідними державами ще більше посилиться.
- Якщо зменшення викидів відбуватиметься відповідно до історичної відповідальності за здійснювані викиди (протягом останніх 150 років), то дії попередників, які не були поінформовані про існуючу проблему, приведуть до суворих зобов’язань для теперішнього покоління.
- Якщо усі країни будуть зменшувати викиди парникових газів пропорційно до рівня викидів на душу населення, то це буде теоретично справедливо, але політично нереально (лідери за даним показником – США, Австралія, Бельгія, Німеччина, Великобританія. Італія, Франція, Швеція, Португалія, Мексика, Китай, Індія)
Справедливість зобов’язань.
- Обов’язки тільки для розвинутих країн?
- Розвинуті країни відповідальні за 72% історичних викидів СО2
- Це є для них можливо
- Рівень викидів тут на душу населення є значно вищим
- Чи повинні країни, що розвиваються, мати зобов’язання?
- в 2020 році рівень викидів парникових газів країн, що розвиваються, перевищуватиме рівень викидів розвинутих країн
Переговорний текст:
- чи перехід до зобов’язань відповідає принципу рівності поколінь чи справедливості до майбутніх поколінь?
- чи можемо ми залишити проблему, яку ми спричинили, для розв’язання майбутнім поколінням?
- чи це справедливо? чи маємо ми правові та етичні обов’язки?
Рада ООН з прав людини
- 25 березня 2009 року прийнята резолюція «Права людини і зміна клімату», якою визнано, що «питання, пов’язані із зміною клімату, мають вплив на можливість реалізації прав людини… (право на життя, право на належне харчування, право на здоров’я, право на належне житло, право на самовизначення, право на безпечну питну воду)»
- Але чи матимуть ці документи вплив під час переговорів?
Чи питанням прав людини приділяється достатньо уваги під час переговорів?
Майже нічого немає в переговорному тексті стосовно:
- Зменшення зміни клімату: корінні народи і місцеві поселення повинні бути залучені до запровадження заходів і мають право на повагу до ї прав
- Повинні бути усунені перешкоди для розвитку та передачі технологій, які витікають із прав інтелектуальної власності
Міжнародні права людини
- стандарти повинні бути дороговказом для засобів боротьби зі зміною клімату, підкреслюючи фундаментальні моральні і правові обов’язки із захисту прав людини та забезпечення можливості для їх реалізації
Висновки
- зміна клімату стосується не лише коралових рифів і білих ведмедів. Питання тісно пов’язане із правами людини та виживанням людей
- справедливість та рівність є аспектами прав людини, і вони повинні бути відображені в переговорному тексті
- зобов’язання повинні бути забезпечені через механізми захисту прав людини та через суди
Залишаються запитання
- чи може бути підготовлений переговорний текст?
- чи може бути досягнутий консенсус?
- чи може бути підписана ефективна і справедлива угода в Копенгагені у 2009 році?
ЧАСУ НЕ ТАК ВЖЕ Й БАГАТО!!!
Кравченко Світлана,
д.ю.н., професор Орегонського університету, президент ЕПЛ.
