Відень, Австрія – Як і чому ми повинні захищати та відновлювати річки, заплави та водо-болотні угіддя? Протягом наступних трьох днів екологи з усієї Європи представлять приклади відновлення водно-болотних угідь до їх природного стану на Європейській конференції по відновленню річок, що проходить за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF).
«Захід проходить на березі Дунаю, і я думаю, це чудова можливість привернути увагу до роботи природоохоронних організацій в регіоні, в тому числі WWF», – каже Лоріс Еріфей, регіональний директор Дунайської програми WWF в Центральній та Східній Європі.
«Відновлення річкових екосистем до природного стану створює переваги для природи та людини – покращує водний баланс, підвищує біорізноманіття, поглинає CO2 та очищує воду від органічного забруднення, – пояснює Лоріс. – За останні 150 років ресурсами Дунаю занадто зловживали. Зведення захисних протипаводкових дамб призвело до втрати більше 80% боліт. Греблі, яких на Дунаї та його притоках більше 700, перешкоджають міграції риб та інших видів тварин, затримують осад, змінюють рівень води в річці та її заплавах».
Відновлення річок також допомагає зменшити силу повеней та відповідно економічні збитки від них – екстремальні повені, що прокотилися Австрією, Німеччиною та іншими країнами Центральної Європи цього літа є наслідком спрямлення річок та знищення боліт. Річки мають природну здібність стримувати паводкові води, але вони повинні бути відновлені до їх природного стану, аби виконувати цю функцію.
«Річкові заплави – як губки, можуть зберігати великий об’єм води та повільно і безпечно випускати їх у річку та в ґрунтові води, – продовжує Лоріс Еріфей. – Якщо ми від’єднаємо їх від основного русла ріки та осушимо для використання у сільському господарстві або будівництва населених пунктів, як це сталося протягом минулого століття в Європі, то їхній потенціал вбирати та стримувати надлишок води буде втрачено, а ризик повеней зросте».
Згідно з дослідженням WWF (2010 р.), площа придатних для відновлення заплавних боліт вздовж Дунаю становить близько 800 000 га. З них 500 000 га розташовані на території Нижнього Дунаю. WWF підрахував: якщо з цієї території хоча б 100 000 га буде відновлено за орієнтовної вартості в 500 000 €/km², то інвестиції складуть 500 млн €, – що менше, ніж збитки, від повеней, і навіть менше, ніж інвестиції в будівництво вищих та міцніших дамб. Зважаючи на те, що у зв’язку зі зміною клімату, повені почастішають та їх руйнівна сила підвищиться, надійніші протипаводкові заходи стають нагальною потребою. Для великомасштабного відновлення заплавних боліт придунайські країни повинні вже зараз почати розставляти стратегічні пріоритети, здійснити дослідження, почати реалістичне, але амбіційне, планування часу та належну участь громадськості.
WWF спільно з місцевими урядами та громадами, має кілька завершених, а також поточних проектів з відновлення р. Дунай та її притоків. В Угорщині відновлення острову Свобода в Середньому Дунаї оживило природні заплавні ліси острову та зберегло питну воду для місцевого населення. У Нижньому Дунаї, спільними зусиллями Румунії та Болгарії покращено умови розмноження й харчування важливих видів птахів, та загальний екологічний стан заплави Дунаю. В Сербії WWF спільно з компанією Coca-Cola відновило природний водотік через болото Штрбац, що призвело до появи природної мозаїки середовищ існування – вологих лук та дрібних ставків, покращило природоохоронний статус видів та відкрило більш широкі можливості для екологічного туризму.
Додаткова інформація:
Ольга Апостолова, регіональний представник зв’язків з громадськістю, WWF програма Дунай-Карпати
E-Mail: oapostolova@wwfdcp.bg
http://wwf.panda.org/uk/?210437%2Feu-wetland-restoration-conference
